Влітку цього року мене вразила історія військового з Черкас Олександра Довганя, який у цивільному житті любив танцювати танго. Він загинув на Донеччині, захищаючи нас. У моїй пісні воїн, що отримав поранення на полі бою, перебуває в стані коми. Символічний потяг везе його до Бога, де у своєрідному діалозі військовий ставить питання: «Як ти це допустив?», але Бог мовчить.
Також ця пісня є алюзією на твір Юрія Винничука “Танго смерті”.