Пліч-о-пліч

Ця пісня – це пам’ятник тій добі, що вже пішла – вона написана живою людиною, зіграна на записана живим оркестром, в ній немає нічого хайпового та вірусного, бітів з бібліотек, лише оспівування вічних цінностей любові та прийняття. Пісня, яка ностальгічно відкидає в ті часи, коли всі були живі та всі дороги були відкриті, та водночас працює, як меседж в пляшці на майбутнє: ми зможемо вижити та перемогти темряву в собі, якщо в нас житиме любов. Любіть, бо це єдина енергія, яку хочеться передати наступному поколінню.
«Здається, такі пісні як «Пліч-о-пліч» писали ще десь наприкінці 90-х, коли здавалося, що скоро прийде 2000-ий рік і настане кінець світу. Що вони могли знати тоді ті люди з 90-х? Титанік? Вежі-близнюки? Сьогодні кожен наш день – це кінець світу в певному сенсі і від того все відчувається гостріше. Всі українці зараз оточені енергією руйнації життів, стосунків, міст, помешкань, доль. І ми всі втомилися від цієї енергії, тож я радий, що у Pianoбой є така духопідйомна пісня, під яку можна стояти, тримаючись за руки десь на урвищі і жити сьогоднішнім днем так, ніби він ніколи не закінчиться. Ця пісня – це моя присвята всім тим, хто живе творенням в будь-якому сенсі, хто несе і підтримує життя у всіх його проявах, бо руйнація і сама станеться, а щоб збудувати щось потрібні люди і потрібні люди пліч-о-пліч».

Композиція «Пліч-о-пліч» була створена Дмитром близько півроку тому.

«Я написав пісню «Пліч-о-пліч» наприкінці 2024 року і одразу відчув, що це буде масштабний і оркестровий номер, що я аранжуватиму в ньому власноруч струнну групу, буде духова група, будуть живі музиканти і буде багато звуків старовинних дерев’яних інструментів, які я дуже люблю, і які складають музичну традицію від Pianoбой, яка вже вибудовується багато років. Отже близько 3 місяців відбувалася робота над треком у різних студіях Києва, зокрема і у моїй. Оркестр ми записували у колисці української музики - Будинку Звукозапису, що на Кловській».
Особливістю нової роботи є те, що вперше для Pianoбой у пісні немає другого куплету.

«Перший куплет та приспів настільки повністю розкрили все що я хотів сказати, що я вирішив замість другого куплету створити оркестрову частину, яка сказала набагато більше ніж слова. Ця емоційна частина перекликається багато в чому з іншими оркестровими частинами пісень Pianoбой такими як «Полуничне небо», «Краще Що Є», «Я Можу Все» і мені приємно, що все це доповнює і розвиває власну музичну традицію Pianoбой.

Слушать другие хиты Pianoбой